- турити
- —————————————————————————————ту́ритидієслово недоконаного видурозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
турити — рю, риш, недок., турну/ти, ну/, не/ш, док., перех., розм. Гнати, проганяти … Український тлумачний словник
палітурити — рю, риш, недок. Оправляти книжки в палітурки … Український тлумачний словник
опалітурити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
витурювати — юю, юєш і витуря/ти, я/ю, я/єш, недок., ви/турити, рю, риш, док., перех., розм. Спроваджувати кого небудь, звільнятися від чиєїсь присутності. || Грубо виганяти, проганяти кого небудь … Український тлумачний словник
палітурення — я, с. Дія за знач. палітурити … Український тлумачний словник
турнути — див. турити … Український тлумачний словник
гнати — I 1) (змушувати рухатися в певному напрямку), гонити, турити, витуряти, турляти; ганяти (туди й назад / багато разів) Пор. підганяти I 2) (добувати переганянням), гонити, виганяти, вигнати, відганяти, відгонити, відігнати, курити, викурювати,… … Словник синонімів української мови
витурити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови